Вчені декількох університетів провели цікаве дослідження, у результаті якого виявилося, що страх викриття, який виникає у багатьох людей, набагато збільшує терміни боротьби з пандемією коронавірусу. Величезну роль у цьому процесі також грає соціальна стигматизація – жорстке ізолювання хворих та стереотипно-негативне відношення суспільства до них. Отже, хто винен і що робити?

Збільшення захворюваності пропорційно дорівнює страху розголошення

Зокрема, вчені із Кентського університету встановили зв’язок між почуттям сорому після зараження коронавірусом та ігноруванням принципів соціального дистанціювання. В чому полягає проблема? Виявляється, що люди, які відчували соціальну стигматизацію по причині хвороби, набагато рідше сповіщали про своє захворювання у відповідні інстанції. Більше того, навіть могли не розповісти про серйозні проблеми близьким.

Наступним фактором замовчування коронавірусної хвороби, згідно з висновками вчених, виступає недовіра до дій уряду. Наприклад, Джованні Травагліно вважає, що посадовці повинні враховувати реакцію суспільства на заражених людей, відбудовуючи більш лояльні та продумані програми для запобігання поширення пандемії.

Згідно статистики, наразі по всьому світові нараховується біля 126 млн заражених людей, що, звичайно, немало. Дотримання протиепідеміологічних правил та тотальне вакцинування у майбутньому дозволять скоротити число інфікованих. Але зробити це можна не за допомогою суспільної стигматизації – такий підхід тільки нашкодить справі.

Коментарі