Очевидно, що найдужче людей зближують спільні традиції. Однією з таких є ритуальне спалення різдвяного поліна, заздалегідь підготовленого до свята. Звідки пішла цікава традиція, і чи прослідковується її зв’язок з язичництвом, спробуємо розібратися.

Вікінги, язичники чи християни, або Хто започаткував ритуальне спалення

Відразу треба наголосити: походження вказаного обряду до кінця невідомо. Одні вчені вважають, що традиція пішла від вікінгів, які вирубували дерево на одне Різдво та спалювали його на інше. Також є думка, що обряди використовували германські язичники, а вже потім, після християнізації скандинавських країн, традицію було включено до святкування Різдва. Як би там не було, обряд прижився в Європі і поважається навіть у сучасному світі.

Суть традиції у тому, щоб у Святвечір запалити спеціально підготоване поліно, яке повинно догоріти як мінімум до Нового року або Богоявлення. Якщо воно згорить раніше, то подібне вважається ознакою нещастя. Згідно з християнською інтерпретацією, у вогні разом з деревом згорають всі негаразди, а також процес символізує остаточну перемогу Христа над гріхом.

На жаль, у багатьох країнах світу традиція забувається, але не повністю – на різдвяних столах нерідко присутній смачний торт у вигляді товстої гілки, густо змазаної кремом.