Найпопулярнішим видом спорту в Італії є футбол. Тому відвідування домашніх матчів улюбленої команди є обов’язковим заходом для кожного футбольного фаната.
Італійських футбольних фанатів називають словом «тіффозі». Бути тіффозі означає “вболівати за якусь команду”. Більшість італійців вважають за краще не грати в футбол особисто, а дивитися його і обговорювати з друзями. При цьому багато тіффозі здатні дати оцінку гри не гірше досвідченого телевізійного коментатора. Відрізняються тіффозі і хорошою футбольної пам’яттю – назвати рахунок і авторів голів будь-якого матчу улюбленої команди, що пройшов навіть кілька років тому, для багатьох не складе проблеми. А вже назвати поіменно склад національної збірної на останній першості планети або Європи зможе абсолютно будь-який тіффозі.

Ще однією характерною рисою італійських футбольних фанатів є відданість своєму клубу. Причому, якщо в місті кілька футбольних клубів, то фанати одного з них вважають непримиренними ворогами фанатів іншого. Особливо яскраво це проявляється в Мілані. Місто має відразу два найтитулованіші клуби країни – «Мілан» і «Інтер». Вболівальники цих клубів в обов’язковому порядку ходять не тільки на матчі улюбленої команди, але й повболівати проти «ненависної команди» в матчі з командою з іншого міста або країни.

Величезною популярністю користується національний чемпіонат, один з найсильніших в Європі. В день проведення його чергового туру по всім італійським телеканалам транслюється безліч програм, присвячених футболу: огляди раніше минулих турів, інтерв’ю з футболістами, прогнози на матч від футбольних експертів. А під час проведення самих матчів вулиці італійських міст вимирають – більшість італійців в цей час не відірвати від телевізора.

Однак всі міжклубні суперечки забуваються під час гри національної збірної Італії, в якій грають кращі представники команд вищої ліги. Саме під час матчів збірної країни можна побачити як обнімаються уболівальники ворогуючих команд – «Мілана» і «Інтера», «Лаціо» і «Роми».

Крім чудової гри збірної, італійці можуть похвалитися власною, відмінною від інших фанатської культурою. Вважається, що перші організовані фанатські групи, звані в Італії «ультрас», з’явилися на початку 60-х років 20 століття. Тому італійці досі сперечаються з британцями за право вважатися засновниками фанатської культури. Але перемогти в цій суперечці нікому не вдається, та й відмінності в футбольних традицій занадто численні.

На формування фанатської культури в Італії багато в чому вплинули політичні і соціально-економічні фактори. Наприклад, з давніх-давен повелося, що матеріально забезпечені люди ставали фанатами «Інтера», тоді як більшість фанатів «Мілана» – звичайні робітники з міських околиць.

Італійські футбольні фанати, не в приклад англійським, відмінно співпрацюють з керівництвом клубу на взаємовигідних умовах. Тіффозі мають своїх авторитетних керівників, які отримують від адміністрації клубу допомогу у вигляді організації виїзних поїздок уболівальників, пільгові квитки на трибуни, знижки на клубну атрибутику і т.д. Вболівальники становлять надійний тил команди на трибунах, стимулюючи команду до перемоги при будь-якому рахунку. Крім того, в Італії рідко можна спостерігати серйозні сутички між футбольними угрупованнями різних команд, в той час як в Англії рідко який матч не закінчується серйозними кулачними розбірками. Тіффозі намагаються віддати всі сили, підтримуючи команду безпосередньо на трибунах стадіону або в дружній компанії вдома перед екраном телевізора.