Нестандартна та неповторна у своєму роді, Пізанська вежа у Італії відома по всьому світові. Можливо, такої пишної слави й не було б, якби не один пікантний нюанс – будівля не відрізняється ідеально рівною поставою, порушуючи всі можливі архітектурні канони і, навіть, підриваючи деякі закони фізики. Дивлячись на Пізанську вежу, неможливо звільнитися від думки, що вона от-от впаде. Коли і чому у Італії з’явилося це архітектурне диво?

Архітектор-невдаха, Галілей та сила магічного слова

За даними істориків, вежа у місті Піза була закладена приблизно у 1173 році. Її «батько» – італійський архітектор Бонанно Пізано. Але не поспішайте згадувати митця «незлим, тихим словом», адже його вина у тому, що сталося далі, якщо і є, то мінімальна. Справа у непевних ґрунтах – існує версія, що частина башти стоїть на твердому підґрунті, а інша – на м’якому. Але це не єдина гіпотеза. Деякі дослідники підозрюють, що Пізано намагався зекономити на фундаменті, або невдало відкачував воду, яка потому стікала на один бік. Проте, допоки достеменна причина аномального нахилу Пізанської дзвіниці невідома.

Вище прозвучали більш реальні гіпотези, а зараз озвучимо фантастичні. Наприклад, існує легенда, що сеньйор Пізано спочатку створив ідеальну вежу, з білосніжними арками та багатотонними дзвонами на верхівці, але духовенство віроломно обвело зодчого навкруг пальця, не заплативши обіцяного. Тоді розгніваний митець повелів башті: «Йди за мною!» і вежа «пішла» у бік свого творця.

Як би не було, але завдяки випадку, Пізанська вежа досі радує туристів зі всього світу. Особливо її незвичний нахил помітний на фоні геометрично вивіреного собору Санта Марія Ассунта, адже 56-метрова середньовічна будівля входить до релігійного ансамблю, у складі якого є ще баптистерій та старовинне кладовище Кампо-Санто.

Окрім неповторної особливості, вежа відома тим, що великий Галілей проводив на ній свої епохальні досліди, пов’язані з земним тяжінням. Отож, оскільки карантин послаблено, гайда до Пізи!