Здобувати освіту у вищих навчальних закладах країни серед італійців не надто популярно. Тут більше вітається родинна діяльність, що передається з покоління в покоління та спеціалізація, здобута на шкільних лавах. Аби працевлаштуватися італійці не поспішають навчатися в університетах. Не зважаючи на це, ринок праці диктує власні вимоги, потребуючи фахівців, яких університети країни випускають недостатньо.   

Саме тому в останні роки розрив між університетами та світом праці постійно зростає. 

В наступні п’ять років в Італії не вистарчатиме близько 100 тис. випускників. Враховуючи велику невідповідність між навчальними факультетами, обраними молоддю, та потребами ринку праці.  

У кілька наступних років в Італії на ринку праці з’явиться забагато фахівців політико-соціальних, гуманітарних та психологічних дисциплін. Натомість відчуватиметься гостра нестача інженерів, лікарів, архітекторів, менеджерів, науковців, статистів і навіть випускників юридичних наук. На цих факультетах в останні роки спостерігається значне зменшення реєстрації абітурієнтів. 

Згідно з прогнозами Unioncamere, у рік випускатиметься від 12 000 до 24 000 студентів. Ця цифра свідчить про те, що за п’ять років країна отримає на 60 000-120 000 менше випускників, ніж потрібно. А ті, котрих на ринку праці забагато, поповнюватимуть лави безробітних.  

До дослідження Unioncamere приєднується дослідження, проведене JpMorgan та Університетом Бокконі, яке ставить Італію на третє місце у світі (після Південної  Кореї  та Великобританії) у рейтингу країн з найбільшою невідповідністю між освітніми кваліфікаціями, яких вимагає ринок праці та факультетами, обраними студентами.