Спостерігаючи, як деякі італійські жінки, немов квочки, воркують над своїми дітьми, котрим подекуди далеко за 30, складається враження, що у пологовому будинку випадково забули перерізати пуповину. Часто кепкують, що, на відміну від бультер’єра, італійські мами ніколи не ослаблять хватку. З цими величними жінками пов’язано багато стереотипів, але чи всі вони відповідають дійсності? Чекаємо коментарів від тих, хто має історії з власного досвіду на цю, вельми цікаву та делікатну тему.

Хто повинен заправляти ліжко, або Мамине зернятко

Люди, які довгий час жили у Італії, вважають, що багато стереотипів дійсно є правдивими, проте не у всіх випадках. Наприклад, якщо згадати любов італійських мам до готування смаколиків, то це твердження є справедливим для жінок, що народилися до 80-х років минулого століття. А ось сучасні леді, яким зараз біля 30 років або менше, серед пріоритетів визначають кар’єру, а не сім’ю.

Щодо батьківської любові, то це абсолютна правда: серед італійців дуже мало людей з дитячими психологічними травмами, адже мами їх просто обожнювали та продовжують це робити.

А як щодо невісток? Італійські свекрухи дійсно настільки авторитарні? Звичайно, у кожній сім’ї все складається по-різному, але якщо хлопець не бажає, щоб мама зненавиділа його дівчину, то він ніколи не скаже, що паста нової пасії смачніша!

І останнє: чи правда, що італійські діти живуть з батьками дуже довго? Статистика говорить, що так: біля 80 відсотків італійців у віці 18-29 років проживають у будинках своїх батьків. Проте, це не зовсім інфантилізм, а більше економічні викладки – разом жити набагато дешевше та вигідніше, ніж винаймати окрему квартиру. Хоча й опіку ніхто не відкидає – подекуди італійські мами поводяться з дорослими синами, наче з дітьми – прасують одяг, заправляють ліжко, прибирають у кімнаті, тощо.

Поділіться, будь ласка, власними враженнями щодо відносин між італійськими сеньйорами та дорослими дітьми.

Коментарі