Коронавірус змінив пріоритети та зробив світ іншим – ця пандемія точно ввійде в історію, про неї напишуть книги та створять безліч фільмів. А от як жити звичайним людям? Як прогодувати дітей, якщо все, чим вони жили раніше, розтрощене та понівечене. Сьогодні поговоримо про туристичну галузь – найбільш постраждалу від пандемії, а саме – про життя-буття венеціанських гондольєрів.

Агов, туристи, або Крик душі збіднілих гондольєрів

Спалах коронавірусу в Італії та інших країнах залишив гондольєрів без заробітку: місто, яке ще рік тому потерпало від натовпів туристів, зараз було би щасливе приїзду будь-яких гостей. Про це заявив голова асоціації гондольєрів Венеції Andrea Baldi.

Проблеми почалися з повені у листопаді – роботи стало набагато менше. Потім люди сподівалися, що відновляться з початку карнавалу і на Великдень. Проте, не так сталося, як гадалося: замість цього, 2 березня вийшла стаття у New York Times, де говорилося про небезпеку вірусу, після чого всі туристи втекли з міста. Потім почався карантин і вже два з половиною місяці гондольєри не працюють і це буде продовжуватися як мінімум весь травень.

За висловом Andrea Baldi, коронавірус «відрізав гондольєрам ноги»

Два перші випадки зараження коронавірусом зареєстровані в Венеції 23 лютого. Його подальше поширення змусило владу завершити традиційний карнавал на два дні раніше терміну.

«Ми працюємо по сезонах: за літо накопичуємо трохи грошей, щоб пережити зиму. Тепер зима пройшла і те, що ми відклали, майже скінчилося. Тому зараз важкий час. Єдину допомогу, яку ми отримали, був бонус від держави в 600 євро. Вони повинні надходити щомісяця, але гроші прийшли тільки один раз у березні. Оскільки ми є самозайнятими працівниками, то, якщо не працюємо – не приносимо гроші додому», – сказав керівник союзу гондольєрів Венеції.

Бальді щиро сподівається, що туристи зможуть повернутися в місто влітку. Для початку, каже він, було б достатньо відкрити кордони хоча б між італійськими регіонами.

«Кажуть, що з 18 травня щось відкриється, ми ж чекаємо 31 травня. Нам не вистачає санітарного протоколу: наприклад, якої відстані ми повинні дотримуватися? Чи потрібно працювати в масках або рукавичках? Як допомагати клієнту залізти в гондолу? Подібних схем поки не існує! На відміну від інших човнів, ми повинні протягувати руку туристу, а такий контакт не передбачається ніякими правилами» – зазначає Бальді.

Чоловік у розпачі говорить про те, що навіть при прописаному протоколі, гондольєри Венеції ще довго будуть знаходитися у критичному стані. Рік тому жителі мріяли побачити місто без туристів і ось – мрія здійснилася. Води каналів очистились, повітря посвіжішало, але для економіки це катастрофа.

«Всім, хто вирішить приїхати у цьому році, тут були б раді» – каже Бальді.