Великий італійський письменник Джованні Боккаччо, чиї твори увійшли до скарбниці світової літератури, народився саме сьогодні, 16 червня, але сім століть тому – у 1313 році. Найбільш відома його збірка новел під назвою «Декамерон». «Скільки міцних чоловіків і красивих жінок обідали з друзями, а вечеряли з предками на тому світі! .. Між березнем і липнем у Флоренції померло близько ста тисяч чоловік!». Так писав свідок епідемії чуми в Італії Джованні Боккаччо. По суті, саме чорна смерть і зробила письменника знаменитим. Може колись знайдеться митець, який опише для нащадків і нинішню пандемію?

Не підходь, бо помреш!

Чорна смерть прийшла до Італії в 1348 році. Боккаччо пощастило не заразитися. У Флоренції він спостерігав і в подробицях описував, що відбувалося з людьми. «На початку хвороби в паху або під пахвами показувалися пухлини, вони розросталися до величини яблука. Народ називав їх gavoccioli – чумні бубони. У стислі терміни смертельна пухлина поширювалася на всі частини тіла». Той, хто допомагав хворим, заражався сам. Боккаччо розповідає, як будинки та вулиці завалювало трупами, що поступово розкладалися. Як городяни почали цуратися одне одного і перестали бачитися з родичами (це нічого вам не нагадує?). Як матері уникали власних дітей, «ніби це були не їхні діти». У такій ситуації одні махнули на все рукою і цілими днями ходили галасливими компаніями від трактиру до трактиру. Інші усамітнилися і наглухо закрилися від усього світу. Боккаччо пропонував людям вчиняти саме так – сховатися і перечекати. Цю розумну пораду письменник давав у передмові до «Декамерону», і, як бачите, вона актуальна й до сьогодні – тільки самоізоляція допомагає зупинити хворобу від якої немає ліків.

Наостанок треба додати, що «Декамероном» у буквальному сенсі зачитувалися сучасники автора, вони сміялися до сліз і розуміли: життя людини – найбільша цінність. Треба жити зараз, не чекаючи загробного раю – таким був девіз Боккаччо, і потому виявилося, що саме це твердження та спроби уберегтися від чорної смерті вдома, багатьом допомогли пережити страшні часи.