Згадки про цю унікальну печеру можна зустріти навіть у древніх манускриптах. Завдяки її незвичній красі, яка на початку нашої ери зворушила навіть імператора Тиберія, поблизу гроту було побудовано декілька ошатних маєтків, а сама печера, заповнена пронизливо-блакитною морською водою, на деякий час перетворилася на купальню, у який мав право ніжитися виключно кесар.

Таємниця Блакитного гроту

Незважаючи на невимовну красу печери, побачити її можна не завжди і не всім. Справа в тому, що вхід до Блакитного гроту вкрай маленький – висотою всього 1 метр 30 см, тому туристи потрапляють сюди за допомогою невеличких човнів, у яких поміщається не більше трьох людей. Таким чином, нерідко біля гроту збирається величезна черга з катерів, адже дістатися до Блакитної печери можливо тільки по морю.

Друга причина, що може завадити туристу побачити це природне чудо – шторм. Коли море серйозно хвилюється, вхід до печери, з огляду на його габарити, звичайно, стає недоступним. Довжина унікального гроту складає 56 м, а ширина – 30, тому при всьому бажанні багато човнів всередині не поміститься.

Що вражає туристів, які вперше запливають до чарівного гроту? Незаперечно, колір води, який по причині затоплення печери морем, відрізняється невимовною блакиттю з сапфіровими відблисками, а предмети на дні випромінюють місячно-сріблясте сяйво.

Про Блакитний грот розповідають немало міфів та висловлюють цікаві наукові припущення, наприклад, деякі вчені вважають, що за часів імператора Тиберія стіни печери прикрашали прекрасні скульптури. Але, щоб довести цю теорію, потрібно спускатися на дно, глибина якого 150 м. Це можна зробити тільки на батискафі, який не пройде у вузький хід. Тому дослідження були призупинені.