Роками ми засмічуємо свій глобальний дім – забруднюємо повітря, псуємо ґрунти, нищимо ліси, зливаємо відходи у ріки та моря. Тому нема чого дивуватися, що планета іноді намагається позбутися людства, час від часу провокуючи катаклізми та пандемії. Ось і зараз, вчені вкотре наштовхнулися на результати техногенної діяльності нашої цивілізації – величезне скупчення пластику біля італійських берегів.  

Пластикові течії та інші «радості» цивілізації

Міжнародна команда вчених виявила на дні Середземного моря, між Корсикою та Італією дуже велике скупчення частинок мікропластику. У верхньому шарі відкладень міститься 1,9 млн пластикових частинок на квадратний метр, повідомляють дослідники у журналі Science. Це найвищий показник концентрації мікропластику (розміром менше 1 мм) у світовому океані за всю історію спостережень.

Ян Кейн з Манчестерського університету (Великобританія) і його колеги, вивчивши так звані дрейфові відкладення різних точок морського дна між островом Корсика та Італією, були шоковані результатом.

«У деяких випадках ми налічували 190 частинок на 50 грамів осаду – це відповідає концентрації 1,9 млн мікропластику на квадратний метр морського дна. Подібний показник перевищує в два рази будь-які значення, коли-небудь знайдені, навіть з глибоководних каньйонів»

Цілком ймовірно, ці шматочки пластику були волокнами синтетичних тканин, а також фрагментами громіздких пластикових предметів, які з часом зруйнувалися.

Причому, як вважають вчені, тільки близько 1% мікропластику залишається видимим у вигляді плаваючих відходів – інші включення занурюються глибоко в море. Де знаходяться 99 %, можна лише припускати: найімовірніше, частина поглинена морськими тваринами, а інша просто потонула.

«Ми помітили, що мікрочастинки нерівномірно розподілені в районі дослідження. Пластикові частки концентруються у певних місцях на дні океану за допомогою потужних течій. Ці течії переносять мікрочастинки на великі відстані і створюють так звані дрейфові відкладення»

Таким чином, мікропластик, опинившись на глибині, потрапляє в безперервні морські течії і створює «гарячі точки» забруднення на дні. На жаль, пластик перетворився у новий тип осаду, який поширюється морським дном разом з піском, брудом і поживними речовинами – цей факт констатує співавтор роботи Флоріан Пол з Даремського університету Великої Британії.